полегшати

ПОЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, док.

1. Стати легшим; протилежне поважчати.

– Коли б менше було на світі таких святих та божих, як ви, всім би полегшала ноша, тоді люди не хрести, а зерно носили б з нивок! (М. Стельмах);

Ганна Іванівна помітила зміну в Каргаті. Рука, яка спиралась на його руку, нараз полегшала (Ю. Шовкопляс);

// Стати менш обтяжливим.

2. перен. Зменшитися в силі, в ступені прояву (про явища природи); послабитися.

Вітер полегшав;

Мороз полегшав;

// кому і без дод., безос. Звільнитися від болю, тривоги, неспокою і т. ін.

Христі трохи полегшало: рве, сіпа, горить, та хоч не так болить несамовито (Панас Мирний);

– Як виплачешся, то воно полегшає. Сльоза змиває горе, меншає його після сльози, – от воно й легшає людині (Б. Грінченко);

Бійцю полегшало, він міг Вже підвестися на поріг, Картоплю, зварену в мундирах, Вже їв, як є, в розмовах щирих Летів, як птиця, в даль доріг (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полегшати — (долю) облегшувати; (чиє становище) робити полегшу кому, (біль) послаблювати, зменшувати, звільняти від; (душу) облегшати. Словник синонімів Караванського
  2. полегшати — [полегшатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. полегшати — -аю, -аєш, док. 1》 Стати легшим; прот. поважчати. || Стати менш обтяжливим. 2》 перен. Зменшитися в силі, в ступені прояву (про явища природи); послабитися. || кому і без додатка, безос. Звільнитися від болю, тривоги, неспокою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. полегшати — поле́гшати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. полегшати — посвітлі́шало на душі́ (на се́рці) в кого, кому, перев. від чого. Стало комусь приємно, легко, спокійно і т. ін. В Новонікуліно приїхали завидна. Ілля Миколайович уже здалеку побачив новий будинок школи, і на душі в нього посвітлішало (В. Фразеологічний словник української мови
  6. полегшати — ЛЕ́ГШАТИ (ставати легшим), ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ОБЛЕ́ГШУВАТИСЯ рідше. — Док.: поле́гшати, обле́гшитися. Все легшає в Яреська при боці сівацький мішок, все меншає в ньому зерна, все більше насіння в родючій материній землі (О. Гончар). ПОЛЕ́ГШАТИ безос. Словник синонімів української мови
  7. полегшати — Поле́гшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. полегшати — ПОЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, док. 1. Стати легшим; протилежне поважчати. — Коли б менше було на світі таких святих та божих, як ви, всім би полегшала ноша, тоді люди не хрести, а зерно носили б з нивок!... Словник української мови в 11 томах
  9. полегшати — Поле́гчати, -чаю, -єш и полегшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться легче, стать легче. Хоч за три дні перед смертю полегшає. Заклади ручину та за пазушину, чи не полегшає моєму серденьку. Чуб. V. 420. Словник української мови Грінченка