1. Фразеологічний словник української мови

полегшати

посвітлі́шало на душі́ (на се́рці) в кого, кому, перев. від чого. Стало комусь приємно, легко, спокійно і т. ін. В Новонікуліно приїхали завидна. Ілля Миколайович уже здалеку побачив новий будинок школи, і на душі в нього посвітлішало (В. Канівець); Закрутилась, плин свій стишила Хмарина, як гора. Та від неї посвітлішало на серці в трударя (П. Дорошко). посвітлі́шало, поле́гшало на душі́. Парубкові посвітлішало, полегшало на душі і від свого рішення, і від своєї несподіваної великодушності (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полегшати — (долю) облегшувати; (чиє становище) робити полегшу кому, (біль) послаблювати, зменшувати, звільняти від; (душу) облегшати. Словник синонімів Караванського
  2. полегшати — [полегшатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. полегшати — -аю, -аєш, док. 1》 Стати легшим; прот. поважчати. || Стати менш обтяжливим. 2》 перен. Зменшитися в силі, в ступені прояву (про явища природи); послабитися. || кому і без додатка, безос. Звільнитися від болю, тривоги, неспокою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. полегшати — поле́гшати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. полегшати — ПОЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, док. 1. Стати легшим; протилежне поважчати. – Коли б менше було на світі таких святих та божих, як ви, всім би полегшала ноша, тоді люди не хрести, а зерно носили б з нивок! (М. Стельмах); Ганна Іванівна помітила зміну в Каргаті. Словник української мови у 20 томах
  6. полегшати — ЛЕ́ГШАТИ (ставати легшим), ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ОБЛЕ́ГШУВАТИСЯ рідше. — Док.: поле́гшати, обле́гшитися. Все легшає в Яреська при боці сівацький мішок, все меншає в ньому зерна, все більше насіння в родючій материній землі (О. Гончар). ПОЛЕ́ГШАТИ безос. Словник синонімів української мови
  7. полегшати — Поле́гшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. полегшати — ПОЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, док. 1. Стати легшим; протилежне поважчати. — Коли б менше було на світі таких святих та божих, як ви, всім би полегшала ноша, тоді люди не хрести, а зерно носили б з нивок!... Словник української мови в 11 томах
  9. полегшати — Поле́гчати, -чаю, -єш и полегшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться легче, стать легче. Хоч за три дні перед смертю полегшає. Заклади ручину та за пазушину, чи не полегшає моєму серденьку. Чуб. V. 420. Словник української мови Грінченка