полегшати
ЛЕ́ГШАТИ (ставати легшим), ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ОБЛЕ́ГШУВАТИСЯ рідше. — Док.: поле́гшати, обле́гшитися. Все легшає в Яреська при боці сівацький мішок, все меншає в ньому зерна, все більше насіння в родючій материній землі (О. Гончар).
ПОЛЕ́ГШАТИ безос. (про звільнення від болю, тривоги, турбот тощо), ПОПУСТИ́ТИ, ВІДПУСТИ́ТИ, ПОЛІВИ́ТИ діал. — Недок.: ле́гшати, попуска́ти, відпуска́ти. Тільки було йому трошки на душі полегшає, як своє лихо розкаже Ївзі (Г. Квітка-Основ'яненко); Марусі, як казала стара Гафійка, "попустило трохи". Жура втомилася і пішла собі за високі гори (Г. Хоткевич); — Схопило її так, що, думали, вже не встане. Захотіла побачити тебе. От і послали листа. А це вже відпустило (Г. Коцюба); Йому полівило (Словник Б. Грінченка).
СЛА́БНУТИ (ставати меншим за ступенем вияву), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, МЕНШАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, ПРИМЕ́НШУВАТИСЯ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, СПАДА́ТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕСІДА́ТИСЯ (перев. про мороз, холод); УЛЯГА́ТИСЯ (ВЛЯГА́ТИСЯ) (перев. про явища природи); ЛЕ́ГШАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ВІДПУСКА́ТИ, ВІДЛЯГА́ТИ, УГАВА́ТИ (ВГАВА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИСЯ, ПРИТУ́ПЛЮВАТИСЯ (про біль, хворобу, неприємні відчуття тощо); РОЗРЯДЖА́ТИСЯ (про напружену ситуацію). — Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бнути, посла́бти, посла́бшати, послабі́шати, посла́битися, осла́битися, зменшитися, приме́ншитися, зни́зитися, спа́сти, поме́ншати, віддали́тися, пересі́стися, улягти́ся (влягти́ся), поле́гшати, поле́гшитися, відпусти́ти, відлягти́, попусти́ти, притупи́тися, розряди́тися. Гул від кроків слабнув (Ірина Вільде); Голос його блякне, слабне (А. Хорунжий); Діяльність "Гарту" влітку значно слабшала, бо основні кадри, особливо студенти, роз'їжджались по селах додому (з журналу); Вгорі зараз же відчули, що з окопу стрілянина зменшилась (Григорій Тютюнник); Відчутно спадала денна спека (В. Минко); "От лихо, — думає Кирило, — хоч би мороз пересідався, або що" (А. Тесленко); Досвітня метушня по дворах та вулицях вже вляглася (Дніпрова Чайка).
Значення в інших словниках
- полегшати — (долю) облегшувати; (чиє становище) робити полегшу кому, (біль) послаблювати, зменшувати, звільняти від; (душу) облегшати. Словник синонімів Караванського
- полегшати — [полегшатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- полегшати — -аю, -аєш, док. 1》 Стати легшим; прот. поважчати. || Стати менш обтяжливим. 2》 перен. Зменшитися в силі, в ступені прояву (про явища природи); послабитися. || кому і без додатка, безос. Звільнитися від болю, тривоги, неспокою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полегшати — поле́гшати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- полегшати — ПОЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, док. 1. Стати легшим; протилежне поважчати. – Коли б менше було на світі таких святих та божих, як ви, всім би полегшала ноша, тоді люди не хрести, а зерно носили б з нивок! (М. Стельмах); Ганна Іванівна помітила зміну в Каргаті. Словник української мови у 20 томах
- полегшати — посвітлі́шало на душі́ (на се́рці) в кого, кому, перев. від чого. Стало комусь приємно, легко, спокійно і т. ін. В Новонікуліно приїхали завидна. Ілля Миколайович уже здалеку побачив новий будинок школи, і на душі в нього посвітлішало (В. Фразеологічний словник української мови
- полегшати — Поле́гшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полегшати — ПОЛЕ́ГШАТИ, аю, аєш, док. 1. Стати легшим; протилежне поважчати. — Коли б менше було на світі таких святих та божих, як ви, всім би полегшала ноша, тоді люди не хрести, а зерно носили б з нивок!... Словник української мови в 11 томах
- полегшати — Поле́гчати, -чаю, -єш и полегшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться легче, стать легче. Хоч за три дні перед смертю полегшає. Заклади ручину та за пазушину, чи не полегшає моєму серденьку. Чуб. V. 420. Словник української мови Грінченка