поливалка

ПОЛИВА́ЛКА, и, ж., розм.

Те саме, що полива́льниця 2.

Якщо пісок висихає, то додають з поливалки через сито води, доводячи його до потрібної вогкості (з наук. літ.);

Буде вода в поливалки Щораз набиратись, Дощиком буде На наші грядки проливатись... (І. Вирган).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поливалка — -и, ж., розм. Те саме, що поливальниця 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поливалка — полива́лка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. поливалка — ПОЛИВА́ЛЬНИЦЯ (посудина з руркою для поливання), ЛІ́ЙКА, ПОЛИВА́ЛКА розм. Поставила (бабуся) на стежку велику зелену поливальницю (Ю. Збанацький); З лійкою в руках Тетяна Туркан стоїть зараз серед квітів, що розмаїто цвітуть перед вікнами хати (А. Словник синонімів української мови
  4. поливалка — ПОЛИВА́ЛКА, и, ж., розм. Те саме, що полива́льниця 2. Якщо пісок висихає, то додають з поливалки через сито води, доводячи його до потрібної вогкості (Озелен. колг. села, 1955, 101); Буде вода в поливалки Щораз набиратись, Дощиком буде На наші грядки проливатись… (Вирган, Квіт. береги, 1950, 161). Словник української мови в 11 томах