поливалка

полива́лка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поливалка — -и, ж., розм. Те саме, що поливальниця 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поливалка — ПОЛИВА́ЛКА, и, ж., розм. Те саме, що полива́льниця 2. Якщо пісок висихає, то додають з поливалки через сито води, доводячи його до потрібної вогкості (з наук. літ.); Буде вода в поливалки Щораз набиратись, Дощиком буде На наші грядки проливатись... (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  3. поливалка — ПОЛИВА́ЛЬНИЦЯ (посудина з руркою для поливання), ЛІ́ЙКА, ПОЛИВА́ЛКА розм. Поставила (бабуся) на стежку велику зелену поливальницю (Ю. Збанацький); З лійкою в руках Тетяна Туркан стоїть зараз серед квітів, що розмаїто цвітуть перед вікнами хати (А. Словник синонімів української мови
  4. поливалка — ПОЛИВА́ЛКА, и, ж., розм. Те саме, що полива́льниця 2. Якщо пісок висихає, то додають з поливалки через сито води, доводячи його до потрібної вогкості (Озелен. колг. села, 1955, 101); Буде вода в поливалки Щораз набиратись, Дощиком буде На наші грядки проливатись… (Вирган, Квіт. береги, 1950, 161). Словник української мови в 11 томах