1. Словник української мови у 20 томах

полиняти

ПОЛИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док.

1. тільки 3 ос. Втратити попереднє забарвлення, набути невиразного, нерівного кольору; вицвісти, поблякнути.

На обох ченцях були дуже старі, обстрьопані вовняні ряси, що вже зблякли, полиняли (І. Нечуй-Левицький);

Обступили [дівчата] і милувалися з хустки .. – Дуже гарна. Аби не полиняла тільки (А. Головко);

* Образно. Полиняли мої яскраві спогади, як давній, залежалий, цвілий крам (С. Васильченко).

2. перен. Втратити свіжість; збліднути, змарніти.

Полиняло моє личко, Як квіт у морозі (М. Петренко).

3. тільки 3 ос. Те саме, що ви́линяти 2.

Сірий заєць, полинявши і вкрившись новою шерстю, котра його гріла й допомагала бути непомітним, – знову став подобатися собі (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полиняти — -яю, -яєш, док. 1》 тільки 3 ос.Втратити попереднє забарвлення, набути невиразного, нерівного кольору; вицвісти, поблякнути. 2》 перен. Втратити свіжість; збліднути, змарніти. 3》 тільки 3 ос. Те саме, що вилиняти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полиняти — полиня́ти дієслово доконаного виду втратити свіжість; змарніти Орфографічний словник української мови
  3. полиняти — ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
  4. полиняти — ПОЛИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. тільки 3 ос. Втратити попереднє забарвлення, набути невиразного, нерівного кольору; вицвісти, поблякнути. На обох ченцях були дуже старі, обстрьопані вовняні ряси, що вже зблякли, полиняли (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. полиняти — Полиня́ти, -ня́ю, -єш гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють. Шевч. 12. Словник української мови Грінченка