полискувати
ПОЛИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без дод.
1. Злегка або час від часу лисніти (про гладку поверхню чого-небудь).
Лиса голова полискує, як лаком вкрита (К. Гордієнко);
Під молочним промінням тьмяно полискували численні дахи, куполи (О. Гончар).
2. Час від часу світитися переливчастим світлом.
У хвилях тремтить і полискує Млявий промінь нічних ліхтарів (П. Грабовський);
// Яскраво спалахувати час від часу.
3. Час від часу виблискувати (у 2 знач.), відбиваючи проміння, світло.
Тільки бачила [Надійка], як ворушаться повні, пофарбовані губи та тьмяно полискують скельця чорних окулярів (В. Козаченко).
4. перен. Виділятися на якому-небудь фоні; виднітися.
Зачіска рівна, велика коса старанно закладена вінком на голові, а в русявому волоссі вже полискує срібляста, зрадлива сивизна (В. Кучер);
Ремо безперестанку набивав свою люльку, .. сновигаючи шляхом, який мутною стрічкою ледве полискував у темряві (Олесь Досвітній).
Значення в інших словниках
- полискувати — див. блищати Словник синонімів Вусика
- полискувати — -ую, -уєш, недок., чим і без додатка. 1》 Злегка або час від часу лисніти (про гладку поверхню чого-небудь). 2》 Час від часу світитися переливчастим світлом. || Яскраво спалахувати час від часу. 3》 Час від часу виблискувати (у 2 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полискувати — поли́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- полискувати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
- полискувати — ПОЛИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без додатка. 1. Злегка або час від часу лисніти (про гладку поверхню чого-небудь). Лиса голова полискує, як лаком вкрита (Горд., Чужу ниву.. Словник української мови в 11 томах
- полискувати — Полискувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся гл. Блестѣть, лосниться, сверкать. Вже сивиною коси полискувались. Св. Л. 135. Полискується бриль солом'яний, наче золотий. О. 1862. VI. 42. Словник української мови Грінченка