1. Словник української мови у 20 томах

половинити

ПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, недок.

1. що. Те саме, що переполови́нювати.

Вона прислала князеві письмо [лист], в котрім писала, що Павлушка щодня п'янствував і половинив гроші, котрі йому видавались на базар (з мемуарної літ.);

* Образно. Він краще воліє бути самотнім, аніж обмежене і випадкове в житті щастя половинити між другом і собою (Іван Ле).

2. без прям. дод., рідко. Сягати до половини (у 2 знач.).

Вже половинили жнива, Не вийшла в поле удова, Бо на руках дитя вмирало (М. Нагнибіда).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. половинити — -ню, -ниш, недок. 1》 перех. Те саме, що переполовинювати. 2》 неперех., рідко. Сягати до половини (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. половинити — полови́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. половинити — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. половинити — ПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, недок. 1. перех. Те саме, що переполови́нювати. Вона прислала князеві письмо [лист], в котрім писала, що Павлушка щодня п’янствував і половинив гроші, котрі йому видавались на базар (Збірник про Кроп., 1955, 40); *Образно. Словник української мови в 11 томах