половчанський
ПОЛОВЧА́НСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до половча́ни.
Наступив [Святослав] на землю половчанську, Руський край грозою оберіг, І Кобяк, тодішній князь поганський, у полоні в Києві поліг (Н. Забіла).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- половчанський — -а, -е. Прикм. до половчани. Великий тлумачний словник сучасної мови
- половчанський — половча́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- половчанський — ПОЛОВЧА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до половча́ни. Наступив [Святослав] на землю половчанську, Руський край грозою оберіг, І Кобяк, тодішній князь поганський, у полоні в Києві поліг (Забіла, У.. світ, 1960, 168). Словник української мови в 11 томах