половіти
ПОЛОВІ́ТИ, і́є, недок.
1. Достигаючи, набувати жовтого кольору, ставати жовтим (про пшеницю, жито і т. ін.).
Кущі винограду облипли блідо-зеленими кетягами, кукурудза по ланах розпустила коси, ячмені почали половіти (М. Коцюбинський);
Скільки зглянеш – вилискують розгойдані вітром хліба, скільки чуєш – шумлять, переливаючись під примарним місячним сяйвом. Викинули колос, наливаються, половіють (О. Гончар);
* Образно. Вітрець теплом із півдня віє І день під сонцем половіє (М. Шпак);
// Виділятися, відливати жовтим кольором.
За шахтними спорудами половів пшеницями степ (С. Чорнобривець);
Половіє безмежний клин озимої пшениці (Ю. Яновський);
Перед нею – рівний шлях, сонце сяє, вітер віє, стигле жито половіє, зеленіють дерева (Н. Забіла).
2. Втрачаючи інтенсивність кольору, робитися блідо-жовтим.
Жовто-фіолетова заграва на заході блідла й половіла (Ю. Смолич);
* Образно. Спочатку хоч потішала [Раїса] себе думкою, що вона не зайва на світі, .. але ця теорія з кожним роком блідла, половіла і з часом зовсім загинула (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- половіти — див. ЖОВТІТИ. Словник синонімів Караванського
- половіти — див. дозрівати Словник синонімів Вусика
- половіти — -іє, недок. 1》 Достигаючи, набувати жовтого кольору, ставати жовтим (про пшеницю, жито і т. ін.). 2》 Втрачаючи інтенсивність кольору, робитися блідо-жовтим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- половіти — полові́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- половіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док. Словник синонімів української мови
- половіти — ПОЛОВІ́ТИ, і́є, недок. 1. Достигаючи, набувати жовтого кольору, ставати жовтим (про пшеницю, жито і т. ін.). Кущі винограду облипли блідо-зеленими кетягами, кукурудза по ланах розпустила коси, ячмені почали половіти (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- половіти — Половіти, -вію, -єш гл. Желтѣть (о хлѣбахъ). Із-за гори вітер віє, жито половіє. Чуб. V. 169. Округи мене то жито половіє, а купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14. Словник української мови Грінченка