полоззя
ПОЛО́ЗЗЯ, я, с.
Збірн. до по́лоз¹ 1.
Стояли морози, сніги лежали білі .. Під ногами співає, під саньми тріскотить, ніби хтось сипле під полоззя жменями пістони (С. Васильченко);
Незабаром і справді до них долинуло хропіння коней, шерхіт полоззя на снігу, вйокання (Л. Смілянський);
Заскрипіло полоззя, тройка помчала далі, а солдат ще довго стояв на місці (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полоззя — -я, с. Збірн. до полоз I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- полоззя — поло́ззя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- полоззя — ПОЛОЗИ́ (нижня частина саней), ПОЛО́ЗЗЯ, ПОЛОЗКИ́, КОПАНИ́ЦІ діал., КО́РСИ діал. Сани рушили і сніг голосно заспівав під полозами (В. Кучер); По-солов'їному витьохкує морозець під полоззям саней (Є. Словник синонімів української мови
- полоззя — ПОЛО́ЗЗЯ, я, с. Збірн. до по́лоз¹ 1. Стояли морози, сніги лежали білі.. Під ногами співає, під саньми тріскотить, ніби хтось сипле під полоззя жменями пістони (Вас. Словник української мови в 11 томах