1. Словник української мови в 11 томах

полоззя

ПОЛО́ЗЗЯ, я, с. Збірн. до по́лоз¹ 1.

Стояли морози, сніги лежали білі.. Під ногами співає, під саньми тріскотить, ніби хтось сипле під полоззя жменями пістони (Вас., II, 1959, 143);

Незабаром і справді до них долинуло хропіння коней, шерхіт полоззя на снігу, вйокання (Сміл., Сад, 1952, 30);

Заскрипіло полоззя, тройка помчала далі, а солдат ще довго стояв на місці (Шиян, Гроза.., 1956, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полоззя — -я, с. Збірн. до полоз I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полоззя — поло́ззя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. полоззя — ПОЛО́ЗЗЯ, я, с. Збірн. до по́лоз¹ 1. Стояли морози, сніги лежали білі .. Під ногами співає, під саньми тріскотить, ніби хтось сипле під полоззя жменями пістони (С. Словник української мови у 20 томах
  4. полоззя — ПОЛОЗИ́ (нижня частина саней), ПОЛО́ЗЗЯ, ПОЛОЗКИ́, КОПАНИ́ЦІ діал., КО́РСИ діал. Сани рушили і сніг голосно заспівав під полозами (В. Кучер); По-солов'їному витьохкує морозець під полоззям саней (Є. Словник синонімів української мови