1. Словник української мови в 11 томах

полоз

ПО́ЛОЗ¹, а, ч.

1. Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев’яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу.

Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий (Номис, 1864, № 11434);

В його довгі вузенькі сани з широкими полозами був впряжений собака (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 82);

Часто з коріння і стовбура.. заготовляють полози для саней (Стол.-буд. справа, 1957, 9);

*У порівн. Дорога їхала з-під ніг, і валянки були невтримно слизькі, мов санні полози (Загреб., Шепіт, 1966, 12).

2. спец. Ковзкий брус, який використовується для переміщення предметів великої ваги, спускання суден на воду і т. ін.

Пересування невеликих ..будинків здійснюється без катків, ходові балки виготовляють у вигляді дерев’яних або металевих полозів (Інж. геод., 1959, 440).

ПО́ЛОЗ², а, ч. Неотруйна змія родини вужів.

— Що ви верзете нісенітницю! Які там полози в нашому садку? Полози плазують в степах (Н.-Лев., VII, 1966, 196);

— Одно погано: у печері на тому острові живе полоз. Зміюка завтовшки як стовбур дерева (Донч., Ю. Васюта, 1950, 10);

*Образно. А в степу подув вітер — і відразу поповзли по землі білі сніговійні полози, легко звиваючись проміж заметів (Тулуб, В степу.., 1964, 203);

*У порівн. Це був чудовий, віковий ліс, що починався далеко звідси в верхніх землях і широкою пасмугою, звиваючись, як полоз, тягнувся понад лівим берегом Дніпра (Скл., Святослав, 1959, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полоз — Великий вуж; (жовточеревий) жовтобрюх; полозюк. Словник синонімів Караванського
  2. полоз — I -а, ч. 1》 Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев'яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу. 2》 спец. Ковзкий брус, який використовується для переміщення предметів великої ваги, спускання суден на воду і т. ін. II -а, ч. Неотруйна змія родини вужів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полоз — по́лоз 1 іменник чоловічого роду частина саней по́лоз 2 іменник чоловічого роду, істота неотруйна змія Орфографічний словник української мови
  4. полоз — ПО́ЛОЗ¹, а, ч. 1. Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев'яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу. Словник української мови у 20 томах
  5. полоз — ПОЛОЗИ́ (нижня частина саней), ПОЛО́ЗЗЯ, ПОЛОЗКИ́, КОПАНИ́ЦІ діал., КО́РСИ діал. Сани рушили і сніг голосно заспівав під полозами (В. Кучер); По-солов'їному витьохкує морозець під полоззям саней (Є. Словник синонімів української мови
  6. полоз — По́лоз, -за; -лози, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)