полоз
по́лоз
I -а, ч.
1》 Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев'яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу.
2》 спец. Ковзкий брус, який використовується для переміщення предметів великої ваги, спускання суден на воду і т. ін.
II -а, ч.
Неотруйна змія родини вужів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полоз — Великий вуж; (жовточеревий) жовтобрюх; полозюк. Словник синонімів Караванського
- полоз — по́лоз 1 іменник чоловічого роду частина саней по́лоз 2 іменник чоловічого роду, істота неотруйна змія Орфографічний словник української мови
- полоз — ПО́ЛОЗ¹, а, ч. 1. Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев'яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу. Словник української мови у 20 томах
- полоз — ПОЛОЗИ́ (нижня частина саней), ПОЛО́ЗЗЯ, ПОЛОЗКИ́, КОПАНИ́ЦІ діал., КО́РСИ діал. Сани рушили і сніг голосно заспівав під полозами (В. Кучер); По-солов'їному витьохкує морозець під полоззям саней (Є. Словник синонімів української мови
- полоз — По́лоз, -за; -лози, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полоз — ПО́ЛОЗ¹, а, ч. 1. Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев’яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу. Словник української мови в 11 томах