полоз

по́лоз

I -а, ч.

1》 Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев'яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу.

2》 спец. Ковзкий брус, який використовується для переміщення предметів великої ваги, спускання суден на воду і т. ін.

II -а, ч.

Неотруйна змія родини вужів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полоз — Великий вуж; (жовточеревий) жовтобрюх; полозюк. Словник синонімів Караванського
  2. полоз — по́лоз 1 іменник чоловічого роду частина саней по́лоз 2 іменник чоловічого роду, істота неотруйна змія Орфографічний словник української мови
  3. полоз — ПО́ЛОЗ¹, а, ч. 1. Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев'яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу. Словник української мови у 20 томах
  4. полоз — ПОЛОЗИ́ (нижня частина саней), ПОЛО́ЗЗЯ, ПОЛОЗКИ́, КОПАНИ́ЦІ діал., КО́РСИ діал. Сани рушили і сніг голосно заспівав під полозами (В. Кучер); По-солов'їному витьохкує морозець під полоззям саней (Є. Словник синонімів української мови
  5. полоз — По́лоз, -за; -лози, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. полоз — ПО́ЛОЗ¹, а, ч. 1. Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев’яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу. Словник української мови в 11 томах