1. Словник української мови у 20 томах

полонізація

ПОЛОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Дія і стан за знач. полонізува́ти і полонізува́тися.

Польська шляхта покладає свої сили на полонізацію та латинщення [латинізацію] русинів, грається єзуїтськими комітетами (І. Нечуй-Левицький);

Частина її [“ходачкової шляхти”] внаслідок давньої полонізації краю закидала між собою по-польськи і навіть сповідувала католицьку віру (М. Рильський);

Боротьба проти соціального гніту та проти полонізації на Україні і в Білорусії [у 2 пол. XVI ст.] зумовила розвиток національно-культурного руху, який знайшов своє відбиття і в літературі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полонізація — -ї, ж. Дія і стан за знач. полонізувати і полонізуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полонізація — полоніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. полонізація — ПОЛОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія і стан за знач. полонізува́ти і полонізува́тися. Польська шляхта покладає свої сили на полонізацію та латинщення [латинізацію] русинів, грається єзуїтськими комітетами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах