полонізм
ПОЛОНІ́ЗМ, у, ч., лінгв.
Слово або мовний зворот, запозичені з польської мови.
Домінуючою у давньому українському письменстві була так звана книжна мова, що являла собою суміш старослов'янських елементів, лексем і морфем української народної мови, полонізмів, латинізмів тощо (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полонізм — -у, ч., лінгв. Слово або мовний зворот, запозичені з польської мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полонізм — полоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- полонізм — ПОЛОНІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Слово або мовний зворот, запозичені з польської мови. Домінуючою у давньому українському письменстві була так звана книжна мова, що являла собою суміш старослов’янських елементів, лексем і морфем української народної мови... Словник української мови в 11 томах