полонізований
ПОЛОНІЗО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до полонізува́ти.
2. у знач. прикм. Який полонізувався.
Організація [“Руський собор”] складалася з полонофільської частини української буржуазної інтелігенції і полонізованих потомків українських магнатів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полонізований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до полонізувати. 2》 у знач. прикм. Який полонізувався. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полонізований — полонізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- полонізований — ПОЛОНІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до полонізува́ти. 2. у знач. прикм. Який полонізувався. Організація [«Руський собор»] складалася з полонофільської частини української буржуазної інтелігенції і полонізованих потомків українських магнатів (Іст. УРСР, І, 1953, 438). Словник української мови в 11 томах