полопотіти
ПОЛОПОТІ́ТИ, почу́, поти́ш, розм.
Док. до лопоті́ти.
– Синку! – І вже полопотіли молодо босі ноги по долівці (Ю. Збанацький);
Щось грюкнуло дверима й полопотіло босими ногами... (М. Коцюбинський);
Антосьо шурнув у хвірточку та навшпиньки, тихесенько побрів уперед; як зрівнявсь з сінцями, то так і полопотів... (А. Свидницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полопотіти — див. бігти Словник синонімів Вусика
- полопотіти — -почу, -потиш, розм. Док. до лопотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полопотіти — полопоті́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- полопотіти — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- полопотіти — ПОЛОПОТІ́ТИ, почу́, поти́ш, розм. Док. до лопоті́ти. — Синку! — І вже полопотіли молодо босі ноги по долівці (Збан., Єдина, 1959, 12); Щось грюкнуло дверима й полопотіло босими ногами… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах