1. Словник української мови в 11 томах

полопотіти

ПОЛОПОТІ́ТИ, почу́, поти́ш, розм. Док. до лопоті́ти.

— Синку! — І вже полопотіли молодо босі ноги по долівці (Збан., Єдина, 1959, 12);

Щось грюкнуло дверима й полопотіло босими ногами… (Коцюб., І, 1955, 415);

Антосьо шурнув у хвірточку та навшпиньки, тихесенько побрів уперед; як зрівнявсь з сінцями, то так і полопотів… (Свидн., Люборацькі, 1955, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полопотіти — див. бігти Словник синонімів Вусика
  2. полопотіти — -почу, -потиш, розм. Док. до лопотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полопотіти — полопоті́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. полопотіти — ПОЛОПОТІ́ТИ, почу́, поти́ш, розм. Док. до лопоті́ти. – Синку! – І вже полопотіли молодо босі ноги по долівці (Ю. Збанацький); Щось грюкнуло дверима й полопотіло босими ногами... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. полопотіти — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови