полотенце
ПОЛОТЕ́НЦЕ, я, с.
1. Те саме, що полотно́ 1.
[Маруся (перебиває):] Ось годі, мамо, а то ви будете тут плакатись, а в городі чиїсь свині вбілять ваше полотенце (С. Васильченко);
– Попрядуть люди, погнити не дадуть [прядиву]. Та й викине [Ониська] на весну полотенця шматків чималенько (А. Головко).
2. Частина мережки, яка являє собою широку смугу ажурного візерунка та розділяє групи дірочок у ньому.
Рапорт у третьому ряді складається, як і в першому, з двох полотенець та двох стовпчиків (з наук. літ.).
3. Перетинка на лапці водоплавного птаха.
4. спец. Зменш.-пестл. до полотно́ 6.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полотенце — див. рушник Словник синонімів Вусика
- полотенце — -я, с. 1》 Те саме, що полотно 1). 2》 Частина мережки, що являє собою широку смугу ажурного візерунка та розділяє групи дірочок у ньому. 3》 Перетинка на лапці водоплавного птаха. 4》 спец. Зменш.-пестл. до полотно 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
- полотенце — Полоте́нце, -нця, -нцю; -те́нця, -нець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полотенце — ПОЛОТЕ́НЦЕ, я, с. 1. Те саме, що полотно́ 1. [Маруся (перебиває):] Ось годі, мамо, а то ви будете тут плакатись, а в городі чиїсь свині вбілять ваше полотенце (Вас., III, 1960, 82); — Попрядуть люди, погнити не дадуть [прядиву]. Словник української мови в 11 томах
- полотенце — Полотенце, -ця с. 1) ум. отъ полотно. КС. 1884. V. 175. Полотенця на станок лянного. Мкр. Н. 38. 2) Часть мере́жки. см. мережка 1. (Залюбов.). 3) Плавательная перепонка. Мнж. 189. Вх. Пч. І. 15. 4) Клинокъ косы. Желех. ум. полотенечко. Словник української мови Грінченка