полотенщик

ПОЛОТЕ́НЩИК, а, ч., заст.

1. Той, хто тче полотно.

[Горніг:] Ткачам полотенщикам ще гірше поводиться .. Ви ще тут маєте силу одгризатись (Леся Українка).

2. Той, хто торгує полотном.

Чіпка .. став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати. Од його й пішли в Пісках полотенщики (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полотенщик — -а, ч., заст. 1》 Той, хто тче полотно. 2》 Той, хто торгує полотном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полотенщик — полоте́нщик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  3. полотенщик — ПОЛОТЕ́НЩИК, а, ч., заст. 1. Той, хто тче полотно. [Горніг:] Ткачам полотенщикам ще гірше поводиться.. Ви ще тут маєте силу одгризатись (Л. Укр., IV, 1954, 230). 2. Той, хто торгує полотном. Чіпка.. Словник української мови в 11 томах