полотнище

ПОЛО́ТНИЩЕ, а, с.

1. Шматок тканини натуральної ширини (як виткано).

Не вміла вишивати Солоха, як її сестри, не вміла прясти так тонко, як вони, а все ж хоч полотнище до полотнища пристебне .. – і за те добре (Панас Мирний);

Шпулька блисне під рукою, миготить, Цілоденно полотнище ген біжить (П. Усенко).

2. Шматок тканини, що використовується як скатерть, прапор і т. ін.

Біля стола, накритого червоним полотнищем, стояв Бондаренко і стиха стукотів олівцем об скло, закликаючи до тиші (А. Головко);

Вона притиснула до грудей згорнутий прапор, поцілувала м'яке шовковисте полотнище (М. Олійник);

* Образно. На синьому полотнищі неба дівочими косами струмує віття соромливої берези (М. Стельмах);

// Завіска, яка закриває, завішує що-небудь; полог (у 1 знач.).

Чиясь маленька смуглява рука одкинула шовкове полотнище в дверях намета (І. Нечуй-Левицький);

Десь поблизу, за полотнищем палатки, цюкає сокирою .. кухар, коле дрова (Л. Первомайський).

3. Великий, широкий лист паперу, металу і т. ін.

Він .. розстилав перед очима широкі полотнища газет (П. Загребельний);

На обідньому столі розіслалося широке біле полотнище креслення складних дерев'яних ферм (В. Собко);

* Образно. Тануть снігу полотнища білі (А. Малишко).

4. Те саме, що полотно́ 3.

1931 року влітку їду на Магнітобуд, живу там і збираю матеріал для першого свого великого полотнища – роману “Зоряна фортеця” (О. Донченко).

5. Те саме, що полотно́ 4.

На полотнищі дороги біля чорної вирви лежало два трупи стрільців (П. Панч).

6. Те саме, що полотно́ 7.

Свекор підтесував гострою сокирою стару суху дошку, перед тим як прибити її в полотнище воріт (Л. Первомайський).

7. спец. Те саме, що полотно́ 6.

Полотнище пилки.