полотно

ПОЛОТНО́, а́, с.

1. Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення.

Яка пряжа, таке й полотно ляже (прислів'я);

Стара економка .. винесла з покоїв сувій полотна (І. Нечуй-Левицький);

– Буде ж у нас лазарет .. Так я оце на полотно дивлюсь. Як ти гадаєш, Іване: згодиться на бинти? (О. Гончар);

В'язальний цех готував з тієї [капронової] нитки синтетичне шерстяне полотно (В. Козаченко);

* Образно. Зимовий вечір усе ткав і ткав над селом свої полотна, і вони ніжно спадали з невидимих верстатів на прихоплену морозцем землю (М. Стельмах);

* У порівн. А он з-за гаю виглядає Ставок, неначе полотно (Т. Шевченко);

* Образно. * У порівн. Юля стояла під повіткою, .. бліда як полотно (Григорій Тютюнник).

2. Те саме, що поло́тнище 2.

Над Дніпром .. Здіймався пам'ятник герою, Іще прикритий полотном (М. Нагнибіда);

// У живопису – шматок тканини для малювання картин (звичайно олійною фарбою).

Пекарня була залита таким ясним світом, що полум'я в печі тільки червоніло, буцім намальоване на полотні (І. Нечуй-Левицький);

Перші мазки лягають на полотно, і Степан Васильович приємним тенорком тихенько наспівує (М. Стельмах).

3. Картина художника (звичайно на тканині).

З полотна дивились .. змінливі зелені вогні і старе золото пишного волосся (М. Коцюбинський);

Величні красоти гірської природи показано на численних полотнах (О. Ільченко);

Повернувшись у Росію, Брюллов протягом багатьох років (1836 –1843) працює над великим полотном “Осада Пскова” (з наук. літ.);

// Літературний або музичний твір, який зображує широку картину чого-небудь.

“Тарас Бульба” М. В. Лисенка – монументальне епіко-героїчне патріотичне полотно про боротьбу українського народу проти польсько-шляхетських загарбників (з наук. літ.).

4. Проїзна поверхня залізничної, автогужової та ін. дороги.

За насипаним полотном залізниці стримів Солом'янський шпиль (І. Нечуй-Левицький);

Марія глянула під ноги на полотно шосе і нічого примітного не побачила (Ю. Смолич);

Вилетів на полотно красень-паровоз, тягнучи за собою зелені запилені вагони (В. Собко);

На центральних вулицях міст трамваї тепер майже не курсують, значно вивільнивши полотно дороги (з газ.).

5. спец. Складова частина якого-небудь механізму, що має вигляд стрічки, смуги.

Транспортувальне полотно з людською бережливістю і акуратністю несло колосся в приймальну камеру молотарки (з газ.).

6. спец. Плоска тонка частина якого-небудь інструмента, знаряддя і т. ін.

Полотно пилки завжди тримають перпендикулярно до різаної площини (з наук. літ.);

Складається ножівка з рамки – суцільної або розсувної і ножівкового полотна, закріпленого в рамці (з навч. літ.).

7. Одна з двох половин дверей, воріт і т. ін.; стулка.

У Києві вже зроблені перші кроки по впровадженню нового засобу облицювання дверних полотен (з наук.-попул. літ.).

(1) Доро́жнє (земляне́) полотно́, спец. – споруда із ґрунтів, гравію або каміння, яка служить основою залізничної колії або автогужової дороги.

Крутість укосів земляного полотна залежить від роду ґрунту, висоти насипу і глибини виїмки (з наук. літ.);

Зблі́днути (побілі́ти, поблі́днути) як полотно́ (кре́йда, смерть, стіна́ і т. ін.) див. зблі́днути.

△ (2) Гребі́нне полотно́ – найгрубіша полотняна тканина.

Ще будучи дитиною, моя бабуся пряла кужіль, працювала на ткацькому верстаті, щоб зробити гребінне полотно, а з нього пошити сорочку, штанці братикам (з мемуарної літ.);

Гребінне полотно найкраще підходить для вишиванок (з наук.-попул. літ.).

(3) Як полотно́ (кре́йда, смерть, стіна́, ху́стка і т. ін.), зі сл. збліднути, побіліти і т. ін. – зробитися дуже блідим.

– Я – злодійка!? – вимовила стара... Зблідла як хустка, і очі їй засяли, і сльози покотились (Марко Вовчок);

Василина зблідла як смерть, стояла, згорнувши руки, і трусилась (І. Нечуй-Левицький);

Вона зблідла як полотно, й золоті брови її тепер здавалися темно-бронзовими (В. Собко);

Довговиде, з чорним серпом вусів обличчя зблідло як крейда, оросилося потом (М. Малиновська);

Озирнувшись, Копитко побачив, що Новицький зблід як стіна (В. Хрущак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полотно — Полотно, -на с. 1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Ном. № 4383. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового. Чуб. V. 242. 2) = пілка 3. Вх. Пч. II. 21. 3) Клинокъ косы. Шух. І. 169. ум. Словник української мови Грінченка
  2. полотно — Полотно́, -на́, -ну́; -ло́тна, поло́тен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. полотно — Лляна, конопляна, джутова чи бавовняна тканина полотняного переплетення різної товщини й призначення; п. буває тонким (батист) або грубим і твердим (п. кравецьке). Універсальний словник-енциклопедія
  4. полотно — Яке волокно, таке й полотно. Діти наслідують звички своїх батьків. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. полотно — (лляне) тканина; (маляра) картина; (епічне) твір; (дороги) полотнище. Словник синонімів Караванського
  6. полотно — -а, с. 1》 Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення. 2》 Те саме, що полотнище 2). || У живопису – шматок тканини для малювання картин (звичайно олійною фарбою). 3》 Картина художника (звичайно на тканині). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. полотно — 1. Плоска частина дверей, воріт; 2. Дорожній насип під залізничними коліями тощо. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. полотно — полотно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  9. полотно — МАЛЮ́НОК (зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо), МАЛЮВА́ННЯ, КУНШТ заст., ОБРАЗО́К заст., МА́ЛЕВО діал.; КАРТИ́НА (твір живопису, намальований перев. Словник синонімів української мови
  10. полотно — ПОЛОТНО́, а́, с. 1. Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення. Яка пряжа, таке й полотно ляже (Укр.. присл.., 1955, 104); Стара економка.. винесла з покоїв сувій полотна (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах