1. Словник української мови Грінченка

полотно

Полотно, -на

с.

1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Ном. № 4383. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового. Чуб. V. 242.

2) = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.

3) Клинокъ косы. Шух. І. 169. ум. полоте́нко, полотенце, полотенечко. Всього потрошку — і конопель, і полотенка. Г. Барв. 16. Полотенка на станок. Г. Барв. 115. Ой на тобі, подруженько, на рукава полотенечка. Чуб. V. 379.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полотно — (лляне) тканина; (маляра) картина; (епічне) твір; (дороги) полотнище. Словник синонімів Караванського
  2. полотно — -а, с. 1》 Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення. 2》 Те саме, що полотнище 2). || У живопису – шматок тканини для малювання картин (звичайно олійною фарбою). 3》 Картина художника (звичайно на тканині). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полотно — полотно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. полотно — ПОЛОТНО́, а́, с. 1. Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення. Яка пряжа, таке й полотно ляже (прислів'я); Стара економка .. винесла з покоїв сувій полотна (І. Нечуй-Левицький); – Буде ж у нас лазарет .. Словник української мови у 20 томах
  5. полотно — Яке волокно, таке й полотно. Діти наслідують звички своїх батьків. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. полотно — Лляна, конопляна, джутова чи бавовняна тканина полотняного переплетення різної товщини й призначення; п. буває тонким (батист) або грубим і твердим (п. кравецьке). Універсальний словник-енциклопедія
  7. полотно — МАЛЮ́НОК (зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо), МАЛЮВА́ННЯ, КУНШТ заст., ОБРАЗО́К заст., МА́ЛЕВО діал.; КАРТИ́НА (твір живопису, намальований перев. Словник синонімів української мови
  8. полотно — Полотно́, -на́, -ну́; -ло́тна, поло́тен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. полотно — ПОЛОТНО́, а́, с. 1. Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення. Яка пряжа, таке й полотно ляже (Укр.. присл.., 1955, 104); Стара економка.. винесла з покоїв сувій полотна (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. полотно — 1. Плоска частина дверей, воріт; 2. Дорожній насип під залізничними коліями тощо. Архітектура і монументальне мистецтво