полотно

ПОЛОТНО́, а́, с.

1. Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення.

Яка пряжа, таке й полотно ляже (Укр.. присл.., 1955, 104);

Стара економка.. винесла з покоїв сувій полотна (Н.-Лев., IV, 1956, 286);

— Буде ж у нас лазарет.. Так я оце на полотно дивлюсь. Як ти гадаєш, Іване: згодиться на бинти? (Гончар, II, 1959, 411);

В’язальний цех готував з тієї [капронової] нитки синтетичне шерстяне полотно (Коз., Листи.., 1967, 246);

*Образно. Зимовий вечір усе ткав і ткав над селом свої полотна, і вони ніжно спадали з невидимих верстатів на прихоплену морозцем землю (Стельмах, І, 1962, 641);

*У порівн. А он з-за гаю виглядає Ставок, неначе полотно (Шевч., II, 1963, 253);

Юля стояла під повіткою, .. бліда як полотно (Тют., Вир, 1964, 426).

2. Те саме, що поло́тнище 2.

Над Дніпром.. Здіймався пам’ятник герою, Іще прикритий полотном (Нагн., Пісня.., 1949, 138);

// У живопису — шматок тканини для малювання картин (звичайно олійною фарбою).

Пекарня була залита таким ясним світом, що полум’я в печі тільки червоніло, буцім намальоване на полотні (Н.-Лев., III, 1956,73);

Перші мазки лягають на полотно, і Степан Васильович приємним тенорком тихенько наспівує (Стельмах, І, 1962, 251).

3. Картина художника (звичайно на тканині).

З полотна дивились .. змінливі зелені вогні і старе золото пишного волосся (Коцюб., II, 1955, 437);

Величні красоти гірської природи показано на численних полотнах (Ільч., Вибр., 1948, 46);

Повернувшись у Росію, Брюллов протягом багатьох років (1836-1843) працює над великим полотном «Осада Пскова» (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 32);

// Літературний або музичний твір, який зображує широку картину чого-небудь.

Створення великого епічного полотна про життя і діяльність В. І. Леніна — назріле завдання радянської літератури (Рад. літ-во, 6, 1967, 25);

«Тарас Бульба» М. В. Лисенка — монументальне епіко-героїчне патріотичне полотно про боротьбу українського народу проти польсько-шляхетських загарбників (Мист., 3, 1955, 28).

4. Проїзна поверхня залізничної, автогужової та ін. дороги.

За насипаним полотном залізниці стримів Солом’янський шпиль (Н.-Лев., IV, 1956, 258);

Марія глянула під ноги на полотно шосе і нічого примітного не побачила (Смолич, Ми разом.., 1950, 123);

Вилетів на полотно красень-паровоз, тягнучи за собою зелені запилені вагони (Собко, Звич. життя, 1957, 137);

На центральних вулицях міст трамваї тепер майже не курсують, значно вивільнивши полотно дороги (Літ. Укр., 2.ІХ 1966, 1).

Доро́жнє (земляне́ і т. ін.) полотно́, спец. — споруда із грунтів, гравію або каміння, яка служить основою залізничної колії або автогужової дороги.

Крутість укосів земляного полотна залежить від роду грунту, висоти насипу і глибини виїмки (Інж. геод., 1959, 269).

5. спец. Складова частина якого-небудь механізму, що має вигляд стрічки, смуги.

Транспортувальне полотно з людською бережливістю і акуратністю несло колосся в приймальну камеру молотарки (Рад. Укр., 4. VIII 1959, 2).

6. спец. Плоска тонка частина якого-небудь інструмента, знаряддя і т. ін.

Полотно пилки завжди тримають перпендикулярно до різаної площини (Хлібороб Укр., 6, 1970, 40);

Складається ножівка з рамки — суцільної або розсувної і ножівкового полотна, закріпленого в рамці (Слюс. справа, 1957, 159).

7. Одна з двох половин дверей, воріт і т. ін.; стулка.

У Києві вже зроблені перші кроки по впровадженню нового засобу облицювання дверних полотен (Наука.., 11, 1964, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полотно — Полотно, -на с. 1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Ном. № 4383. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового. Чуб. V. 242. 2) = пілка 3. Вх. Пч. II. 21. 3) Клинокъ косы. Шух. І. 169. ум. Словник української мови Грінченка
  2. полотно — Полотно́, -на́, -ну́; -ло́тна, поло́тен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. полотно — Лляна, конопляна, джутова чи бавовняна тканина полотняного переплетення різної товщини й призначення; п. буває тонким (батист) або грубим і твердим (п. кравецьке). Універсальний словник-енциклопедія
  4. полотно — ПОЛОТНО́, а́, с. 1. Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення. Яка пряжа, таке й полотно ляже (прислів'я); Стара економка .. винесла з покоїв сувій полотна (І. Нечуй-Левицький); – Буде ж у нас лазарет .. Словник української мови у 20 томах
  5. полотно — Яке волокно, таке й полотно. Діти наслідують звички своїх батьків. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. полотно — (лляне) тканина; (маляра) картина; (епічне) твір; (дороги) полотнище. Словник синонімів Караванського
  7. полотно — -а, с. 1》 Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення. 2》 Те саме, що полотнище 2). || У живопису – шматок тканини для малювання картин (звичайно олійною фарбою). 3》 Картина художника (звичайно на тканині). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. полотно — 1. Плоска частина дверей, воріт; 2. Дорожній насип під залізничними коліями тощо. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. полотно — полотно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  10. полотно — МАЛЮ́НОК (зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо), МАЛЮВА́ННЯ, КУНШТ заст., ОБРАЗО́К заст., МА́ЛЕВО діал.; КАРТИ́НА (твір живопису, намальований перев. Словник синонімів української мови