полотно

МАЛЮ́НОК (зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо), МАЛЮВА́ННЯ, КУНШТ заст., ОБРАЗО́К заст., МА́ЛЕВО діал.; КАРТИ́НА (твір живопису, намальований перев. фарбами на полотні, картоні, дошці тощо); ПОЛОТНО́, ПОЛО́ТНИЩЕ (звичайно на тканині); МІНІАТЮ́РА (невеликого розміру). Ми знаємо ряд малюнків і офортів Шевченка, де.. відтворені окремі епізоди з історії Хмельницького і Хмельниччини (М. Рильський); Ось привезли і малювання Роботи первіших майстрів (І. Котляревський); А скільки образків версальських, Малярських кунштів і божків (П. Гулак-Артемовський); Ідоли і малюнки первісних людей часто були намальовані різними барвами, але, звісно, те малево було дуже невеликого хисту (Леся Українка); Хата простора, чиста.. по стінах під склом картини (Панас Мирний); Величні красоти гірської природи показано на численних полотнах (О. Ільченко); На коминку багато ескізів, мініатюр і всякої скульптури (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полотно — (лляне) тканина; (маляра) картина; (епічне) твір; (дороги) полотнище. Словник синонімів Караванського
  2. полотно — -а, с. 1》 Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення. 2》 Те саме, що полотнище 2). || У живопису – шматок тканини для малювання картин (звичайно олійною фарбою). 3》 Картина художника (звичайно на тканині). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полотно — полотно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. полотно — ПОЛОТНО́, а́, с. 1. Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення. Яка пряжа, таке й полотно ляже (прислів'я); Стара економка .. винесла з покоїв сувій полотна (І. Нечуй-Левицький); – Буде ж у нас лазарет .. Словник української мови у 20 томах
  5. полотно — Яке волокно, таке й полотно. Діти наслідують звички своїх батьків. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. полотно — Лляна, конопляна, джутова чи бавовняна тканина полотняного переплетення різної товщини й призначення; п. буває тонким (батист) або грубим і твердим (п. кравецьке). Універсальний словник-енциклопедія
  7. полотно — Полотно́, -на́, -ну́; -ло́тна, поло́тен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. полотно — ПОЛОТНО́, а́, с. 1. Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення. Яка пряжа, таке й полотно ляже (Укр.. присл.., 1955, 104); Стара економка.. винесла з покоїв сувій полотна (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. полотно — 1. Плоска частина дверей, воріт; 2. Дорожній насип під залізничними коліями тощо. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. полотно — Полотно, -на с. 1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Ном. № 4383. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового. Чуб. V. 242. 2) = пілка 3. Вх. Пч. II. 21. 3) Клинокъ косы. Шух. І. 169. ум. Словник української мови Грінченка