1. Словник української мови у 20 томах

полтиник

ПОЛТИ́НИК, а, ч., розм.

П'ятдесят копійок грошей або монета вартістю п'ятдесят копійок.

– Не по полтинику на день буду тобі давати, а від сьогодні по цілковому (Г. Квітка-Основ'яненко);

Все гребла [Соломія] в свою скриню, складала в торбину срібні полтиники й карбованці (В. Кучер);

* У порівн. Терентій, приглядаючись до вулиці й неясних обрисів будівель, над якими полтиниками сяють зорі, під'їжджає до розхристаної хати Халимона (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полтиник — -а, ч. Монета у 50 копійок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полтиник — ПОЛТИ́НИК, а, ч., розм. П’ятдесят копійок грошей або монета вартістю п’ятдесят копійок. — Не по полтинику на день буду тобі давати, а від сьогодні по цілковому (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах