1. Словник української мови в 11 томах

полтиник

ПОЛТИ́НИК, а, ч., розм. П’ятдесят копійок грошей або монета вартістю п’ятдесят копійок.

— Не по полтинику на день буду тобі давати, а від сьогодні по цілковому (Кв.-Осн., II, 1956, 407);

Все гребла [Соломія] в свою скриню, складала в торбину срібні полтиники й карбованці (Кучер, Трудна любов, 1960, 136);

*У порівн. Терентій, приглядаючись до вулиці й неясних обрисів будівель, над якими полтиниками сяють зорі, під’їжджає до розхристаної хати Халимона (Стельмах, І, 1962, 499).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полтиник — -а, ч. Монета у 50 копійок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полтиник — ПОЛТИ́НИК, а, ч., розм. П'ятдесят копійок грошей або монета вартістю п'ятдесят копійок. – Не по полтинику на день буду тобі давати, а від сьогодні по цілковому (Г. Словник української мови у 20 томах