поліном
ПОЛІНО́М, а, ч.
Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен.
Раціональна функція називається цілою або многочленом (поліномом), якщо при обчисленні її значень не має місця ділення на вираз, що містить у собі незалежні змінні (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліном — -а, ч. Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поліном — поліно́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поліном — поліно́м [від полі... і ...ном (1)] алгебрична сума скінченного числа одночленів. Словник іншомовних слів Мельничука
- поліном — ПОЛІНО́М, а, ч. Алгебраїчний вираз, що становить собою алгебраїчну суму декількох одночленів; многочлен. Раціональна функція називається цілою або многочленом (поліномом), якщо при обчисленні її значень не має місця ділення на вираз... Словник української мови в 11 томах