1. Словник української мови у 20 томах

полінуватися

ПОЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

Не зробити чогось через лінощі, проявити ледарство в якій-небудь справі.

– Не полінуйсь провіять [горох] (П. Гулак-Артемовський);

[Хурщик:] Справді, мені пана мого треба бачити! Підіть-но, підіть, не полінуйтеся – покличте його сюди (С. Васильченко);

– Полінувався, не вивчив уроку, от тобі й двійка! (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полінуватися — -уюся, -уєшся, док. Не зробити чогось через лінощі, проявити ледарство в якій-небудь справі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полінуватися — полінува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. полінуватися — Полінува́тися, -ну́юся, -ну́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. полінуватися — ПОЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Не зробити чогось через лінощі, проявити ледарство в якій-небудь справі. — Не полінуйсь провіять [горох] (Г.-Арт., Байки.., 1958, 58); [Xурщик:] Справді, мені пана мого треба бачити!... Словник української мови в 11 томах
  5. полінуватися — Полінуватися, -нуюся, -єшся гл. Полѣниться. Не полінуйсь провіять. Г.-Арт. (О. 1861 III. 93). Полінувались рано встать. Черниг. г. Словник української мови Грінченка