полінуватися
ПОЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Не зробити чогось через лінощі, проявити ледарство в якій-небудь справі.
— Не полінуйсь провіять [горох] (Г.-Арт., Байки.., 1958, 58);
[Xурщик:] Справді, мені пана мого треба бачити! Підіть-но, підіть, не полінуйтеся — покличте його сюди (Вас., III, 1960, 201);
— Полінувався, не вивчив уроку, от тобі й двійка! (Донч., VI, 1957, 514).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полінуватися — -уюся, -уєшся, док. Не зробити чогось через лінощі, проявити ледарство в якій-небудь справі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полінуватися — полінува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- полінуватися — ПОЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Не зробити чогось через лінощі, проявити ледарство в якій-небудь справі. – Не полінуйсь провіять [горох] (П. Гулак-Артемовський); [Хурщик:] Справді, мені пана мого треба бачити!... Словник української мови у 20 томах
- полінуватися — Полінува́тися, -ну́юся, -ну́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полінуватися — Полінуватися, -нуюся, -єшся гл. Полѣниться. Не полінуйсь провіять. Г.-Арт. (О. 1861 III. 93). Полінувались рано встать. Черниг. г. Словник української мови Грінченка