поліняка

ПОЛІНЯ́КА, и, ж.

Збільш. до полі́но.

Вчитель математики Павло Максимович Горовий рубав дрова і на третій поліняці несподівано похитнувся (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліняка — -и, ж. Збільш. до поліно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліняка — поліня́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. поліняка — ПОЛІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до полі́но. Вчитель математики Павло Максимович Горовий рубав дрова і на третій поліняці несподівано похитнувся (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 58). Словник української мови в 11 томах
  4. поліняка — Поліня́ка, -ки ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98. Словник української мови Грінченка