поліняка
ПОЛІНЯ́КА, и, ж.
Збільш. до полі́но.
Вчитель математики Павло Максимович Горовий рубав дрова і на третій поліняці несподівано похитнувся (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліняка — -и, ж. Збільш. до поліно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поліняка — поліня́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- поліняка — ПОЛІНЯ́КА, и, ж. Збільш. до полі́но. Вчитель математики Павло Максимович Горовий рубав дрова і на третій поліняці несподівано похитнувся (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 58). Словник української мови в 11 томах
- поліняка — Поліня́ка, -ки ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98. Словник української мови Грінченка