поліпшати

ПОЛІ́ПШАТИ, ає, док.

Стати кращим якістю, властивістю і т. ін.; покращати.

Дороги тепер поліпшали;

// Стати вродливішим.

Дівчина поліпшала на обличчі;

// Стати більш задовільним; поліпшитися.

Дядькове здоров'я поліпшало трохи, він почав лекції знову (Леся Українка);

Поляки хоч і встигли вже обвалувати з усіх боків свій табір, але настрій від цього не поліпшав (П. Панч);

// безос., кому. Хто-небудь відчув себе краще.

Правда, відколи вони оселились в Італії, чоловікові значно поліпшало (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліпшати — -ає, док. Стати кращим якістю, властивістю і т. ін.; покращати. || Стати більш задовільним; поліпшитися. || безос., кому. Хто-небудь відчув себе краще. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліпшати — полі́пшати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. поліпшати — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док. Словник синонімів української мови
  4. поліпшати — Полі́пшати, -пшаю, -пшаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поліпшати — ПОЛІ́ПШАТИ, ає, док. Стати кращим якістю, властивістю і т. ін.; покращати. Дороги тепер поліпшали; // Стати вродливішим. Дівчина поліпшала на обличчі; // Стати більш задовільним; поліпшитися. Дядькове здоров’я поліпшало трохи, він почав лекції знову (Л. Словник української мови в 11 томах
  6. поліпшати — Поліпшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться. Словник української мови Грінченка