поліпшати
ПОЛІ́ПШАТИ, ає, док. Стати кращим якістю, властивістю і т. ін.; покращати.
Дороги тепер поліпшали;
// Стати вродливішим.
Дівчина поліпшала на обличчі;
// Стати більш задовільним; поліпшитися.
Дядькове здоров’я поліпшало трохи, він почав лекції знову (Л. Укр., V, 1956, 173);
Поляки хоч і встигли вже обвалувати з усіх боків свій табір, але настрій від цього не поліпшав (Панч, Гомон. Україна, 1954, 328);
// безос. , кому. Хто-небудь відчув себе краще.
Правда, відколи вони оселились в Італії, чоловікові значно поліпшало (Л. Укр., V, 1956, 387).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліпшати — -ає, док. Стати кращим якістю, властивістю і т. ін.; покращати. || Стати більш задовільним; поліпшитися. || безос., кому. Хто-небудь відчув себе краще. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поліпшати — полі́пшати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поліпшати — ПОЛІ́ПШАТИ, ає, док. Стати кращим якістю, властивістю і т. ін.; покращати. Дороги тепер поліпшали; // Стати вродливішим. Дівчина поліпшала на обличчі; // Стати більш задовільним; поліпшитися. Словник української мови у 20 томах
- поліпшати — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док. Словник синонімів української мови
- поліпшати — Полі́пшати, -пшаю, -пшаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поліпшати — Поліпшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться. Словник української мови Грінченка