поліпшувати

ПОЛІ́ПШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЛІ́ПШИТИ, шу, шиш, док., що.

Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін.

– Невже ви, лауреат академії, не розумієте, що фактор злиднів примусить хлібороба інтенсивно .. поліпшувати свою ниву (М. Стельмах);

Щоб поліпшити смакові якості плода, ми використали розроблений Мічуріним метод Ментора (І. Волошин);

// Робити що-небудь кращим, більш задовільним; покращувати.

Чи всі здорові в родині? Чи хтось трошки поліпшив настрій? (Леся Українка);

// Робити більш досконалим що-небудь; удосконалювати.

Я. Купала уважним оком пройшовся по рядках перекладу Х. Чарнушевича, виправляючи і поліпшуючи окремі місця (з наук. літ.);

Використання природного газу дало змогу не тільки поліпшити технологічний процес у промисловості, але й досягти значної економії капіталовкладень (з газ.);

// Підвищувати показники (в роботі, змаганні і т. ін.).

В сьогоднішній газеті писалося про те, що він поліпшив свій рекорд (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліпшувати — див. ПОКРАЩУВАТИ; п-к -УЮЧИЙ, що поліпшує, здатний <�згодний, радий> поліпшити, звиклий <�ставши> поліпшувати, поліпшувач. Словник синонімів Караванського
  2. поліпшувати — -ую, -уєш, недок., поліпшити, -шу, -шиш, док., перех. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін. || Робити що-небудь кращим, більш задовільним; покращувати. || Робити більш досконалим що-небудь; удосконалювати. || Підвищувати показники (в роботі, змаганні і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поліпшувати — полі́пшувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. поліпшувати — ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати на краще, робити кращим), ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ПІДПРАВЛЯ́ТИ (трохи, дещо). — Док.: ви́правити, попра́вити, напра́вити, підпра́вити. Важко виправити становище, хоч, звичайно, людина все може, якщо захоче (М. Словник синонімів української мови
  5. поліпшувати — Полі́пшувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поліпшувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЛІ́ПШИТИ, шу, шиш, док., перех. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін. — Невже ви, лауреат академії, не розумієте, що фактор злиднів примусить хлібороба інтенсивно.. Словник української мови в 11 томах
  7. поліпшувати — Поліпшувати, -шую, -єш сов. в. поліпшити, -шу, -шиш, гл. Улучшать, улучшить. Словник української мови Грінченка