поліпшувати

ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати на краще, робити кращим), ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ПІДПРАВЛЯ́ТИ (трохи, дещо). — Док.: ви́правити, попра́вити, напра́вити, підпра́вити. Важко виправити становище, хоч, звичайно, людина все може, якщо захоче (М. Чабанівський); Ще б і тепер можна б діло поправити, так йому все байдуже (Г. Квітка-Основ'яненко); Ой життя погане! А як би направить, ніяк не збагну! (І. Франко). — Пор. полі́пшувати.

ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. створюючи сприятливі умови); ШЛІФУВА́ТИ, ВІДШЛІФО́ВУВАТИ (доводити до високого ступеня досконалості); ПІДНО́ВЛЮВАТИ (ПІДНОВЛЯТИ), МОДЕРНІЗУВА́ТИ (додаючи щось нове, сучасніше); ЗБАГА́ЧУВАТИ (якимись новими рисами, якостями тощо); ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ (ОЗДОРОВЛЯ́ТИ), ПІДЛА́ТУВАТИ розм. (умови, стан чогось); ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ) розм. (перев. знання з якогось предмета). — Док.: полі́пшити, покра́щити, удоскона́лити (вдоскона́лити), підправити, підняти, піднести, відшліфувати, підновити, модернізувати, збагатити, оздоровити, підлата́ти, підтягти́ (підтягну́ти). У витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (М. Рильський); Фітотерапевтичні засоби покращують загальний обмін в організмі, поліпшують роботу видільних систем та органів (з журналу); Ціле літо я удосконалював лебідку, яка так потрібна водіям тягачів, всюдиходів, тракторів (П. Автомонов); Цей заробіток давав йому змогу не вбожіти, ще трохи й підправляти своє господарство (Б. Грінченко); Кузь ліз цілуватися з Дорошем і кричав: "Ось із ким ми піднімали товарове господарство!" (Григорій Тютюнник); Мовою можна отруїти свідомість — і піднести її, прояснити, оздоровити (М. Рильський); Сім'я, вона, брат, нашого брата шліфує. Сумирніші стаємо, покладисті (І. Цюпа); Максим не може не бачити, з якою ретельністю Білецькі відшліфовують кожен трюк (Д. Ткач); Кабінет Анрі Шартена мав дещо старомодний вигляд, але письменник не збирався модернізувати його (В. Собко); Роки й поневіряння трохи сутулили ставну колись постать Гринюка, зате ж збагачували життєвий його досвід (І. Ле); — До моря поїдете.. Треба вам.. підлатати здоров'я (О. Донченко); Ганна була у селищі лише один раз. І вже навіть забула про те, що треба їй знайомитися з якоюсь вчителькою і підтягати якусь математику (В. Козаченко). — Пор. 2. виправля́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліпшувати — див. ПОКРАЩУВАТИ; п-к -УЮЧИЙ, що поліпшує, здатний <�згодний, радий> поліпшити, звиклий <�ставши> поліпшувати, поліпшувач. Словник синонімів Караванського
  2. поліпшувати — -ую, -уєш, недок., поліпшити, -шу, -шиш, док., перех. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін. || Робити що-небудь кращим, більш задовільним; покращувати. || Робити більш досконалим що-небудь; удосконалювати. || Підвищувати показники (в роботі, змаганні і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поліпшувати — полі́пшувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. поліпшувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЛІ́ПШИТИ, шу, шиш, док., що. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін. – Невже ви, лауреат академії, не розумієте, що фактор злиднів примусить хлібороба інтенсивно .. поліпшувати свою ниву (М. Словник української мови у 20 томах
  5. поліпшувати — Полі́пшувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поліпшувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЛІ́ПШИТИ, шу, шиш, док., перех. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін. — Невже ви, лауреат академії, не розумієте, що фактор злиднів примусить хлібороба інтенсивно.. Словник української мови в 11 томах
  7. поліпшувати — Поліпшувати, -шую, -єш сов. в. поліпшити, -шу, -шиш, гл. Улучшать, улучшить. Словник української мови Грінченка