1. Словник української мови у 20 томах

політбюро

ПОЛІТБЮРО́, невідм., с.

Скорочення: політичне бюро.

Далебі, Костя це зовсім не обходить. Та до того ж це справа юрвідділу, політбюро чи ще кого там. Костеві – однаково (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політбюро — невідм., с. Політичне бюро, що обирається центральним комітетом якої-небудь політичної партії. || В СРСР – бюро Центрального комітету КПРС, керівний орган Комуністичної партії Радянського Союзу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. політбюро — політбюро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. політбюро — Політбюро́, -ра́, -ру́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. політбюро — ПОЛІТБЮРО́, невідм., с. Скорочення: політичне бюро. Політбюро вказує всім господарським органам, що тепер, після партконференції в грудні 1921 року і IX з’їзду Рад, нова економічна політика є досить твердо і ясно встановленою (Ленін, 44, 1974, 340)... Словник української мови в 11 томах