1. Словник української мови в 11 томах

політбюро

ПОЛІТБЮРО́, невідм., с. Скорочення: політичне бюро.

Політбюро вказує всім господарським органам, що тепер, після партконференції в грудні 1921 року і IX з’їзду Рад, нова економічна політика є досить твердо і ясно встановленою (Ленін, 44, 1974, 340);

Південна небезпека привертала до себе все більшу увагу країни. Політбюро Центрального Комітету партії винесло спеціальне рішення про виділення врангелівського фронту в самостійний фронт (Гончар, II, 1959, 315).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політбюро — невідм., с. Політичне бюро, що обирається центральним комітетом якої-небудь політичної партії. || В СРСР – бюро Центрального комітету КПРС, керівний орган Комуністичної партії Радянського Союзу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. політбюро — політбюро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. політбюро — ПОЛІТБЮРО́, невідм., с. Скорочення: політичне бюро. Далебі, Костя це зовсім не обходить. Та до того ж це справа юрвідділу, політбюро чи ще кого там. Костеві – однаково (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  4. політбюро — Політбюро́, -ра́, -ру́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)