1. Словник української мови у 20 томах

політикан

ПОЛІТИКА́Н, а, ч.

1. зневажл. Політичний ділок, неперебірливий у засобах для досягнення своєї мети; безпринципний політик, інтриган.

– Та не слухайте там .. усяких базікал від меншовиків і інших політиканів (Г. Коцюба).

2. Той, хто цікавиться політикою, любить говорити на політичні теми.

– Може, підсобити? Га? – виступив із темряви Оксен. Чоловік кинув носилки на землю. – Нічого, я й сам... – Це був сільський балагур і політикан Кузько Сорокотяга (Григорій Тютюнник).

3. розм. У царській Росії – людина, яка займається революційною діяльністю, бере участь у революційному русі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політикан — -а, ч. 1》 зневажл. Політичний ділок, неперебірливий у засобах для досягнення своєї мети; безпринципний політик, інтриган. 2》 Той, хто цікавиться політикою, любить говорити на політичні теми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. політикан — політика́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. політикан — політика́н у капіталістичних країнах ділок, який займається політикою з метою особистої вигоди; безпринципний політичний діяч. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. політикан — Політика́н, -на; -ка́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. політикан — ПОЛІТИКА́Н, а, ч. 1. зневажл. Політичний ділок, неперебірливий у засобах для досягнення своєї мети; безпринципний політик, інтриган. .. Словник української мови в 11 томах
  6. політикан — рос. политикан особа (ділок), яка займається політикою заради власних інтересів, особистої вигоди; безпринципний політичний діяч. Eкономічна енциклопедія