політика
ПОЛІ́ТИКА, и, ж.
1. Цілеспрямована діяльність, пов'язана з прийняттям рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, а також із боротьбою за здобуття або утримання державної влади.
Розв'язання проблем розвитку мов, культур національних меншин з самого початку посіло ключову роль в політиці України (з наук. літ.);
// з означ. Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії.
Мирна політика знаходить дедалі більшу підтримку широкої громадськості різних верств населення (з публіц. літ.);
// Події і питання внутрішньодержавного і міжнародного суспільного життя.
Старий Ястшембський любив слідкувати за політикою (І. Нечуй-Левицький);
Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Яновський);
Все залежатиме від того, що буде відбуватися в українській внутрішній політиці (з газ.).
2. перен., розм. Лінія поведінки в чому-небудь, певне ставлення до кого-, чого-небудь.
Він похмурився і став розповідати про сход, про Матюшину політику й мордобій, про історію з наймичкою (А. Головко);
// Хитрий, ухильний спосіб дій, спрямований на досягнення певної мети.
Лікар каже, що в мене нічого небезпечного нема, а трактує мене наче дуже хвору .. Я сеї політики не розумію, та вже мушу слухати, коли сюди заїхала (Леся Українка).
3. розм. Участь у політичній діяльності, перев. опозиційній.
Аж як мене вигнали з гімназії за політику.., тоді й я року 1891 перейшов також у Дрогобич до Мартовича [у гімназію] (В. Стефаник);
– Я йому сказала, як батько велів: не лізь ти в політику, а він сміється: “Як же мені не лізти, коли в мене батько теж політичний” (М. Стельмах).
(1) Економі́чна полі́тика – цілеспрямована система заходів держави у галузі виробництва і розподілу;
(2) Енергозбере́жна (енергооща́дна) полі́тика – адміністративно-правове і фінансово-економічне регулювання процесів видобування, переробки, транспортування, зберігання, виробництва, розподілу та використання паливно-енергетичних ресурсів.
Виважена енергозбережна політика – це запорука дійсної, а не формальної незалежності України (з навч. літ.);
Енергозберігаюча політика повинна розглядатися як сукупність дій, що відповідають загальнонаціональним інтересам: забезпеченню життєздатності економіки, охороні навколишнього природного середовища, стратегії безпеки (з наук. літ.);
Режи́м (полі́тика, ста́тус, умо́ви) найбі́льшого сприя́ння див. режи́м.
△ (3) Валю́тна (деві́зна) полі́тика – політика держави у галузі валютних відносин.
Валютна політика впливає на курси валют, грошові розрахунки тощо (з навч. літ.);
(4) Вну́трішня полі́тика – політика, що проводиться в межах держави.
У внутрішній політиці органи державного управління повинні забезпечувати баланс соціально-групових та індивідуальних інтересів у суспільстві (з публіц. літ.);
Що значить підірвати авторитет голови? Це підкопуватись під основи внутрішньої політики і державності (М. Стельмах);
(5) Дефляці́йна полі́тика – сукупність заходів, які вживає держава для стримування інфляції й оздоровлення платіжного балансу.
Дефляційна політика проводиться державою за допомогою фінансових та грошово-кредитних заходів (з навч. літ.);
(6) Зо́внішня полі́тика – сукупність відносин держави з іншими державами світу та міжнародними організаціями.
Зважаючи на орієнтацію зовнішньої політики України на європейську і євроатлантичну інтеграцію, Україна продовжуватиме розвиток законодавства, базуючись на загальних принципах демократії та міжнародного права (з публіц. літ.);
(7) Колоніа́льна полі́тика;
(8) Ми́тна полі́тика – система державного контролю за провезенням товарів через кордон і за їх оподаткуванням.
◇ (9) Полі́тика батога́ і пря́ника, книжн. – лінія поведінки, яка базується, залежно від ситуації, на зміні заохочень на покарання і навпаки; Стра́усова поведі́нка (полі́тика і т. ін.) див. поведі́нка.
Значення в інших словниках
- політика — Дипломатія, маневрування, (агресивна) геополітика, зн. політиканство. Словник синонімів Караванського
- політика — Політику можна визначити лаконічно як процес, в ході якого група людей, чиї погляди або інтереси на початковій стадії різняться, приймає колективне рішення стосовно згуртування групи загалом, що запроваджується як спільна лінія поведінки. Енциклопедія політичної думки
- політика — [поул’ітиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
- політика — -и, ж. 1》 Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії. || з означ. Напрямок діяльності держави або політичної партії у тій чи іншій галузі у певний період. Великий тлумачний словник сучасної мови
- політика — полі́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- політика — політика: ♦ я до полі́тики не міша́юся (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- політика — політика (полѢтика) наука, вміння, чемність, гречність, ввічливість Словник застарілих та маловживаних слів
- політика — (англ. policy) – загальні орієнтири для дій і прийняття рішень. Економічний словник
- політика — полі́тика (від грец. πολιτικά – державна діяльність) цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань, а також діяльність органів державної влади й державного управління... Словник іншомовних слів Мельничука
- політика — 1. цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, пов'язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків;... Універсальний словник-енциклопедія
- політика — ПОЛІТИКА (від грецьк. πολίτικα — державна діяльність) — у найзагальнішому значенні — це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). Філософський енциклопедичний словник
- політика — ПОВЕДІ́НКА (сукупність чиїх-небудь вчинків, спосіб життя певної людини, людей), ДІ́Ї, ДІ́ЯННЯ, ПОВО́ДЖЕННЯ, ПОЗИ́ЦІЯ розм., РЕ́ЧІ розм., ПОСТУПУВА́ННЯ діал., ПОСТУ́ПКИ діал., ПОВЕ́ДЕННЯ діал.; МАНЕ́РИ, ОБХО́ДЖЕННЯ розм., ОБХО́ДИНИ розм., ПОЛІ́ТИКА розм. Словник синонімів української мови
- політика — Полі́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- політика — ПОЛІ́ТИКА, и, ж. 1. Цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань. Словник української мови в 11 томах
- політика — рос. политика 1. Цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи, партії у боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань. 2. Діяльність органів державної влади і державного управління, яка відображає суспільний лад і економічну структуру країни. Eкономічна енциклопедія