1. Словник синонімів української мови

політика

ПОВЕДІ́НКА (сукупність чиїх-небудь вчинків, спосіб життя певної людини, людей), ДІ́Ї, ДІ́ЯННЯ, ПОВО́ДЖЕННЯ, ПОЗИ́ЦІЯ розм., РЕ́ЧІ розм., ПОСТУПУВА́ННЯ діал., ПОСТУ́ПКИ діал., ПОВЕ́ДЕННЯ діал.; МАНЕ́РИ, ОБХО́ДЖЕННЯ розм., ОБХО́ДИНИ розм., ПОЛІ́ТИКА розм. (поведінка людини в товаристві, щодо інших людей). Провідати сина їй дозволено було лише згодом, коли він відбуде карантин та своєю поведінкою заслужить право на зустріч з матір'ю (О. Гончар); Коли ми здійсним наші мрії, Батьки в могилах будуть спать, Але їх прах і славні дії Зумієм ми ушанувать (М. Вороний); Прийдешнє за нами, за нашим способом життя і діянням (О. Левада); Я й досі ціную витриманість високого режисера і його шляхетне поводження (Ю. Яновський); Якби Ольошка й справді виклав свої переконання, якби він захищав свій вчинок, тоді б усі розпалились, почали б йому доводити помилковість його позиції, необдуманість вчинку (Є. Гуцало); — А красти?! Так чесні люди не роблять! Ти собі поміркуй: за такі речі тебе всюди вигнали б, і ти, скитаючись на чужині, пропав би (М. Коцюбинський); Тілько того можна вважати розумним чоловіком, хто добрими ділами, працею і чесним поступуванням здобуває собі вічну надгороду і добру пам'ять у людей по смерті (І. Франко); Поступки ваші всі не божі; Ви (боги) на сутяжників похожі І раді мордовать людей (І. Котляревський); З поведення Тодорики вона заключила, що він постановив невідмінно засватати її доньку, і що вона може лагодити для неї віно (О. Кобилянська); Своєю фігурою, манерами, своїм вмінням поводитись з людьми.. — Сусана Уласівна була більше схожа не на сільську матушку, а на паню (І. Нечуй-Левицький); В тій пісні.. висказано все, що давило народ: і праця на панів та варти вночі, і нелюдське обходження панських економів (І. Франко); Що саме дівчина мала на увазі, Ройкер не збагнув. Але те, що вона своїми привітними обходинами допомагала йому виконувати доручення полковника, його цілком задовольняло (І. Ле); Лікар каже, що в мене нічого небезпечного нема, а трактує мене наче дуже хвору.. Я сеї політики не розумію, та вже мушу слухати, коли сюди заїхала (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політика — Дипломатія, маневрування, (агресивна) геополітика, зн. політиканство. Словник синонімів Караванського
  2. політика — Політику можна визначити лаконічно як процес, в ході якого група людей, чиї погляди або інтереси на початковій стадії різняться, приймає колективне рішення стосовно згуртування групи загалом, що запроваджується як спільна лінія поведінки. Енциклопедія політичної думки
  3. політика — [поул’ітиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  4. політика — -и, ж. 1》 Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії. || з означ. Напрямок діяльності держави або політичної партії у тій чи іншій галузі у певний період. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. політика — полі́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. політика — ПОЛІ́ТИКА, и, ж. 1. Цілеспрямована діяльність, пов'язана з прийняттям рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, а також із боротьбою за здобуття або утримання державної влади. Словник української мови у 20 томах
  7. політика — політика: ♦ я до полі́тики не міша́юся (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. політика — політика (полѢтика) наука, вміння, чемність, гречність, ввічливість Словник застарілих та маловживаних слів
  9. політика — (англ. policy) – загальні орієнтири для дій і прийняття рішень. Економічний словник
  10. політика — полі́тика (від грец. πολιτικά – державна діяльність) цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань, а також діяльність органів державної влади й державного управління... Словник іншомовних слів Мельничука
  11. політика — 1. цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, пов'язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків;... Універсальний словник-енциклопедія
  12. політика — ПОЛІТИКА (від грецьк. πολίτικα — державна діяльність) — у найзагальнішому значенні — це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). Філософський енциклопедичний словник
  13. політика — Полі́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. політика — ПОЛІ́ТИКА, и, ж. 1. Цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань. Словник української мови в 11 томах
  15. політика — рос. политика 1. Цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи, партії у боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань. 2. Діяльність органів державної влади і державного управління, яка відображає суспільний лад і економічну структуру країни. Eкономічна енциклопедія