поліщуки

ПОЛІЩУКИ́, і́в, мн. (одн. поліщу́к, а́, ч.; поліщу́чка, и, ж.).

Жителі або уродженці Полісся.

На українських заводах з'явились безщасні поліщуки, чи, як звуть їх на Україні, литвини (І. Нечуй-Левицький);

Поліщуки займалися звіроловством, бортництвом, риболовлею, свято зберігали древні слов'янські звичаї (з наук.-попул. літ.);

Шофер Микола, маленький, худорлявий, бистроокий чернігівець, типовий поліщук, не може втриматися від сміху (П. Загребельний);

В поліщучки Ганни одразу ожили дитячі спогади, поліські походи по гриби (В. Козаченко);

У гуцулки .. багатобарвні строкаті тканини .. У поліщучки – більш стримана гама, в якій домінує червоно-вишневий колір (з наук. літ.).