1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поліщуки

поліщуки́

-ів, мн. (одн. поліщук, -а, ч.; поліщучка, -и, ж.).

Жителі або уродженці Полісся.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліщуки — ПОЛІЩУКИ́, і́в, мн. (одн. поліщу́к, а́, ч.; поліщу́чка, и, ж.). Жителі або уродженці Полісся. На українських заводах з'явились безщасні поліщуки, чи, як звуть їх на Україні, литвини (І. Словник української мови у 20 томах
  2. поліщуки — ПОЛІЩУКИ́, і́в, мн. (одн. поліщу́к, а́, ч.; поліщу́чка, и, ж.). Жителі або уродженці Полісся. На українських заводах з’явились безщасні поліщуки, чи, як звуть їх на Україні, литвини (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах