помах

ПО́МАХ, у, ч., розм.

1. Різкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж – у протилежному.

У тій казці .. від помаху чарівної хусточки вставали й гинули гори та долини (Леся Українка);

Заяча шапка спадає мені на очі, я поправляю її помахом голови (М. Стельмах);

// спорт. Елемент гімнастичних вправ.

Помах – складний рух всього тіла або окремих його частин з послідовним розгинанням суглобів (з наук.-попул. літ.);

// Один оберт (колеса машини, крил вітряка і т. ін.).

Помах колеса.

2. Рух (руки, голови), що виражає прохання, наказ і т. ін.

Помахом руки покликав [Пєшков] нас (Є. Кравченко);

Ще довго після того жили в його душі і ті прощальні помахи рук, і світлі, чисті усмішки незнайомих людей (О. Гончар).

3. у знач. присл. по́махом. Дуже швидко, вмить.

Він дійшов до кінця гон [гонів], помахом переорав обніжок і врізався в землю Ремеза (С. Скляренко).

◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) від по́маху (за по́махом) чарівно́го (чарівни́цького) жезла́ (чарівно́ї па́лички) – раптово, дуже швидко, одночасно.

Гальванеску в цей час відкрив свій апарат і вибив коротенький акорд. Наче від помаху чарівницького жезла, вся робота вмить спинилася... (Ю. Смолич);

В цьому царстві мрії і зречевленої фантазії, в яке вона потрапила так несподівано легко, ніби за помахом чарівної палички, не все виявилось таким легким, простим і сонячним, як здавалось (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помах — по́мах іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. помах — [помах] -ху, м. (ў) -ас'і, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
  3. помах — -у, ч., розм. 1》 Різкий рух у повітрі вгору. || спорт. Елемент гімнастичних вправ. || Один оберт (колеса, машини, крил вітряка і т. ін.). Помах колеса. 2》 Рух (руки, голови і т. ін.), що виражає прохання, наказ і т. ін. 3》 у знач. присл. помахом. Дуже швидко, вмить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помах — О́БЕРТ (повне коло руху чого-небудь навколо власної осі або якогось предмета), ОБОРО́Т, ПО́МАХ, МАХ, ПО́КРУТ діал.; ВИТО́К (звичайно — про космічний супутник, корабель). Мотор несамовито в обертах гуде (М. Рудь); — А система (літака) яка? — .. Словник синонімів української мови
  5. помах — ПО́МАХ, у, ч., розм. 1. Різкий рух у повітрі вгору. Все так швидко повстає і зникає, немов у тій казці, що то від помаху чарівної хусточки вставали й гинули гори та долини (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах