1. Словник української мови у 20 томах

помолець

ПОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч.

Той, хто привіз до млина молоти зерно.

Поки що на легшій роботі [Дмитро], комірником у млині. Навіть Сергієві видно, як нудьгує він на ній. Від того чіпляється до всіх, свариться з помольцями (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помолець — помо́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. помолець — -льця, ч. Той, хто привіз до млина молоти зерно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помолець — ПОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто привіз до млина молоти зерно. Поки що на легшій роботі [Дмитро], комірником у млині. Навіть Сергієві видно, як нудьгує він на ній. Від того чіпляється до всіх, свариться з помольцями (Мушк., Чорний хліб, 1960, 67). Словник української мови в 11 томах