помолець
помо́лець
-льця, ч.
Той, хто привіз до млина молоти зерно.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помолець — помо́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- помолець — ПОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто привіз до млина молоти зерно. Поки що на легшій роботі [Дмитро], комірником у млині. Навіть Сергієві видно, як нудьгує він на ній. Від того чіпляється до всіх, свариться з помольцями (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- помолець — ПОМО́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто привіз до млина молоти зерно. Поки що на легшій роботі [Дмитро], комірником у млині. Навіть Сергієві видно, як нудьгує він на ній. Від того чіпляється до всіх, свариться з помольцями (Мушк., Чорний хліб, 1960, 67). Словник української мови в 11 томах