1. Словник української мови у 20 томах

помоститися

ПОМОСТИ́ТИСЯ, мощу́ся, мо́стишся, док.

1. Док. до мости́тися 1.

Помостилася [Христя] на лаві, загасила світло й собі лягла (Панас Мирний);

Спати помостилися [Какора і Сивоок] на торзі (П. Загребельний).

2. Влаштувати, звити собі гніздо (про птахів).

Чорногуз помостився на клуні.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помоститися — помости́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помоститися — -мощуся, -мостишся, док. 1》 Док. до моститися 1). 2》 Влаштувати, звити собі гніздо (про птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помоститися — ПОМОСТИ́ТИСЯ, мощу́ся, мо́стишся, док. 1. Док. до мости́тися 1. Помостилася [Христя] на лаві, загасила світло й собі лягла (Мирний, III, 1954, 80); Спати помостилися [Какора і Сивоок] на торзі (Загреб., Диво, 1968, 176). 2. Влаштувати, звити собі гніздо (про птахів). Чорногуз помостився на клуні. Словник української мови в 11 томах
  4. помоститися — Помоститися, -щуся, -стишся гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла. Мир. Пов. II. 55. Словник української мови Грінченка