1. Словник української мови у 20 томах

помчатися

ПОМЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док.

Те саме, що помча́ти 1, 2, 4, 5.

Помчалися темнії хмари далі (Панас Мирний);

Упав Данило на коня і помчавсь, не оглядаючись (Марко Вовчок);

Ловко підкотила велосипедом листоноша..; мовчки склала на стіл паку газет, журналів, листів; помчалась далі (І. Волошин);

Коні, почувши волю, шарпнулись із копита, витяглися – і помчались стрілою наввипередки (М. Коцюбинський);

Голодний Вовк помчався по дорозі І завив на перелозі (Я. Щоголів);

Настануть .. дні солодкого щастя, полетять, помчаться безпереривним [безперервним] дзвенячим ланцюгом (Г. Хоткевич);

* Образно. Думки її помчалися геть за тим денщиком (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помчатися — помча́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помчатися — -чуся, -чишся, док. Те саме, що помчати 1), 2), 4), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помчатися — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. помчатися — ПОМЧА́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. Те саме, що помча́ти 1, 2, 4, 5. Помчалися темнії хмари далі (Мирний, І, 1954, 343); Упав Данило на коня і помчавсь, не оглядаючись (Вовчок, І, 1955, 100); Ловко підкотила велосипедом листоноша.. Словник української мови в 11 томах
  5. помчатися — Помчатися, -мчуся, -чишся гл. Помчаться. Данило на коня і помчався не оглядаючись. МВ. І. 156. Словник української мови Грінченка