1. Словник української мови у 20 томах

помірність

ПОМІ́РНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. помі́рний.

– Яка вона смирна! Як вона любить помірність (І. Нечуй-Левицький);

Виховання помірності у споживанні веде до збагачення внутрішнього світу дитини (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помірність — помі́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. помірність — [поум’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. помірність — -ності, ж. Властивість за знач. помірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помірність — ПОМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. помі́рний. — Яка вона смирна! Як вона любить помірність (Н.-Лев., І, 1956, 296). Словник української мови в 11 томах
  5. помірність — Помірність, -ности ж. Умѣренность. Левиц. І. 475. Чуб. І. 283. Словник української мови Грінченка