помірність
ПОМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. помі́рний.
— Яка вона смирна! Як вона любить помірність (Н.-Лев., І, 1956, 296).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помірність — помі́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- помірність — [поум’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- помірність — -ності, ж. Властивість за знач. помірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помірність — ПОМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. помі́рний. – Яка вона смирна! Як вона любить помірність (І. Нечуй-Левицький); Виховання помірності у споживанні веде до збагачення внутрішнього світу дитини (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- помірність — Помірність, -ности ж. Умѣренность. Левиц. І. 475. Чуб. І. 283. Словник української мови Грінченка